За даними архівного паспорта річки, складеного у 1994 році, її довжина становить 30,7 км, а площа водозбору – 82,6 км². Лісистість басейну сягає 33,9 %. Витік розташований у лісовій місцевості між південною околицею села Бережонки та селом Середній Майдан, на висоті близько 450 м за Балтійською системою висот.
Бережонка має розгалужену мережу малих водотоків. Приток завдовжки понад 10 км у неї немає, натомість налічується 26 менших приток. Їхня сумарна довжина становить близько 60 км. Густота річкової мережі з урахуванням водотоків завдовжки до 10 км дорівнює 1,10 км/км², без їх урахування – 0,37 км/км².
Річка має загальне падіння 244 м, середній зважений похил – 4,3 м/км. Середня висота водозбору становить 320 м за Балтійською системою висот, а середній похил водозбору – 23 м/км. Такі характеристики відображають передгірський характер території, де формування стоку значною мірою залежить від рельєфу та природних умов водозбору.
Одна з найцікавіших особливостей Бережонки пов’язана зі зміною її природного русла. Колись річка впадала безпосередньо в Черемош у межах міста Вашківці. Однак у 1970-х роках, з метою захисту міста від підтоплення під час паводків, було облаштовано відвідне русло річки Глибочок.
Унаслідок цих робіт нижня ділянка Бережонки зазнала змін: нині її води надходять не до колишнього природного місця впадіння, а до облаштованого відвідного русла. Водночас старе русло на ділянці від колишнього гирла до місця з’єднання з відвідним каналом збереглося. Воно й надалі виконує важливу функцію – відводить поверхневий стік із прилеглої території.
Нижня частина басейну, від Вашківців до села Банилів, захищена від затоплення водами Черемошу за допомогою захисної дамби. Таким чином, сучасний вигляд нижньої течії Бережонки є результатом інженерних рішень, спрямованих на зменшення ризику підтоплення населених територій.
За архівними гідрологічними розрахунками, середня багаторічна норма річного стоку Бережонки становить 17,7 млн м³. За забезпеченості 75 % об’єм стоку дорівнює 12 млн м³, а за забезпеченості 95 % – 7,4 млн м³. За хімічним складом вода належить до гідрокарбонатного класу, гідрокарбонатного натрієво-кальцієвого типу.
Басейн річки розташований у межах Передкарпатського передового прогину. Геологічну основу території формують крейдові, неогенові та четвертинні відклади. Серед поширених порід – крейдяні вапняки, глини, мергелі, пісковики, піски, гравійно-галькові відклади та суглинки. У долині річки переважають сучасні алювіальні відклади – галька, піски й мулисті суглинки.
На схилах, заплаві та в руслі можуть проявлятися природні геологічні процеси, зокрема бокова ерозія. Вона здатна сприяти утворенню ярів і зсувів, хоча загалом вплив цих процесів на екосистему басейну оцінюється як незначний.
Бережонка – невелика передгірська річка, у якій поєдналися природні особливості водозбору та результати господарського освоєння території. Її шлях до Черемошу з часом змінився: нижня течія стала частиною облаштованої системи відведення паводкових вод, покликаної захистити Вашківці від підтоплення. Ця історія показує, наскільки тісно життя річки пов’язане з потребами людей і змінами навколишнього середовища.
Водночас Бережонка залишається важливою складовою місцевої гідрографічної мережі. Її малі притоки, долина та русло формують водну систему, від стану якої залежить і стан більших річок. Тому вивчення таких водотоків дає змогу краще розуміти не лише їхні власні особливості, а й процеси, що відбуваються в усьому басейні Черемошу та Пруту.


