Їдучи міжнародною трасою М-19 у напрямку українсько-румунського кордону, у селі Опришени доводиться перетинати міст над невеликою річкою Котовець. У звичайних умовах вона не привертає особливої уваги, проте має свої особливості.
Котовець – ліва притока першого порядку Сірету, що належить до басейну Дунаю. Довжина річки становить 17 км, площа водозбору – 86,6 км². Свій витік вона бере у лісовій місцевості на північний захід від села Тарашани, на висоті близько 410 м над рівнем моря, а впадає в Сірет на південний захід від села Стерче, на висоті близько 308 м. Отже, на своїй протяжності річка втрачає приблизно 102 м висоти.
Басейн Котовця розташований у межах Буковинського передгір’я Чернівецької області, на території колишнього Глибоцького району. Верхів’я зовсім не схоже на гирло. Угорі це хвиляста височина з ярами й балками, а долина має форму літери U. Ближче до Сірету рельєф вирівнюється в рівнину, а долина стає трапецієподібною.
Лісом у басейні вкрито лише 15,2 % території. Під забудовою – 11,5 %, а решта – здебільшого поля. У середній і нижній течії вони підходять майже впритул до річки.
Основною притокою завдовжки понад 10 км є Малий Котовець, довжина якого становить 11,6 км з площею водозбору 20 км². Крім нього, річкова мережа басейну охоплює 35 малих приток завдовжки до 10 км.
Однією з особливостей Котовця та його притоки Малий Котовець є значна зміненість русел унаслідок проведення осушувальних робіт. За даними архівного паспорта, на більшій частині своєї протяжності русла були випрямлені, розширені та поглиблені.
Сьогодні річка Котовець виглядає майже беззахисно. Її поросле зеленню дно більше нагадує галявину, де з-під трави проглядають лише невеликі калюжі та ледь помітні струмки чистої води. Нові, акуратно викладені вздовж берегів безпосередньо біля мостової споруди габіони здаються навіть занадто монументальними для цього тихого пейзажу. Але, як показали події липня 2008 року, ця тиша може бути оманливою.
Тоді інтенсивні, багатоденні грозові зливи накрили весь західний регіон України. І великі, і малі річки перетворилися на бурхливі, нестримні потоки та вийшли з берегів. Не став винятком і Котовець. Сила потоку була руйнівною: вода затопила значні площі сільськогосподарських угідь, підтопила житлові будівлі та господарські споруди й пошкодила опори опришенського мосту, зведеного ще в 50-х роках минулого століття.
Історія Котовця наочно доводить, що за скромними розмірами малих річок може критися крутий норов та руйнівна вдача і що до малих водотоків потрібно ставитися з належною увагою, бо ціна нехтування ними може бути надто високою.
