«Бо ми – народ! І у Гербі в нас – воля,
І воля в нашім серденьку завжди!
І ще всміхнеться Україні доля!
У вишиванці рідній до висот іди!»
Сьогодні відзначаємо Всесвітній день вишиванки – день, що нагадує нам: ми нація з глибоким корінням, а наша культура – це скарб, який потребує захисту й збереження.
Гасло 2025 року – «Окупована спадщина: врятувати від забуття, вберегти для нащадків» – надзвичайно актуальне сьогодні, коли війна нищить не лише будівлі, а й наші символи, традиції, історію. Вишиванка — це не просто вбрання. Це спадок. Це те, що передається з покоління в покоління не лише у візерунках, а в серці: мова, зв’язок із землею, памʼять роду.
Коли ми вдягаємо вишиванку – ми не просто прикрашаємо себе, ми вшановуємо предків, та зберігаємо культуру, будуємо майбутнє для наших дітей. Ми цінуємо візерунок, що розповідає про наші цінності, нашу силу, нашу незламність.
У час, коли культура стала ще однією формою боротьби, збереження кожного елементу спадщини – це вже перемога.
З Днем вишиванки, українці!
Нехай вишита памʼять не згасає.
Бережімо своє. Передаваймо дітям. 
