Мова – як чиста річка: бере початок у джерелі віків і несе крізь час силу, пам’ять і красу нашого народу. Вона віддзеркалює нашу душу, наш характер, нашу любов до землі, до природи, до України.

Мова живе там, де її люблять, нею говорять, співають і думають.

Сьогодні ми відзначаємо День української писемності та мови – день, коли ще раз замислюємося над тим, наскільки важливо берегти своє слово, свою ідентичність, своє коріння.

І зараз, коли Україна виборює своє право бути вільною, зберегти мову – означає зберегти себе. Тож бережімо кожне слово, як краплину води – чисту, життєдайну, безцінну.

Нехай українська мова звучить гордо й натхненно – у наших серцях, у нашій праці, у кожному куточку нашої країни. Бо мова – це сила, що єднає, надихає і несе нас уперед.