Сьогодні схиляємо голови перед юнаками–студентами й гімназистами, які у 1918 році стали на захист Української Народної Республіки. Вони не мали ані достатнього бойового досвіду, ані переваги в силах, але мали найголовніше – віру в Україну та відповідальність за її майбутнє. Їхній подвиг став символом жертовності, відваги та любові до Батьківщини.
І сьогодні, коли Україна знову виборює свою незалежність, приклад Героїв Крут звучить особливо гостро й актуально. Він нагадує нам, що державність тримається не лише на зброї, а й на щоденних рішеннях громадян: бути відповідальними, не знецінювати свободу, чесно й сумлінно робити свою справу – на фронті, в тилу, у кожній сфері життя.
Пам’ятаємо. Вшановуємо. Бережемо Україну. 